Анна Седокова рассказала, как судится за квартиру Белькевича
Певица Анна Седокова в интервью Катерине Осадчей рассказала, как она борется за квартиру Валентина Белькевича.
- Ми раді вітати вашу родину. У вас у всіх різні прізвища, але ви всі - мамини доці. Моніка вперше в Украні, Аліна 5 років не була на батьківщині і не пам'ятає, що таке Київ. Весь цей час дівчата жили в Лос-Анджелесі. Вам подобається в Києві? Ви б хотіли залишитися жити в Україні?
- Тут гарно і в Лос-Анджелесі гарно.
- Сумуєш за Америкою?
- Трохи.
- Моніко, тобі сподобалося в Києві?
- Мені подобається з мамою співати.
- Моніка будет артисткою? Сьогодні дівчата вперше разом з тобою вийшли на сцену.
- Так, сьогодні в мене дуже важливий день, але дівчата не тільки прийшли мене підтримати. Весь цей день вони прожили зі мною. Прокинулися, покаталися на конях, поїхали на саунд-чек, потім поїхали на репетицію, потім збиралися... Мені було важливо показати, що мама працює, що це мамина професія, яку мама так любить.
- Аліно, а ти ким хочеш бути?
- Я не знаю, але не співачкою.
- Чому?
- Не люблю співати.
- Вона хоче танцювати.
- Аля ходить в круту танцювальну школу. Сьогодні це стрес для дитини і я дуже хвилювалася навіть за Аліну більше. Адже Моні все одно.
- Кожні два тижні останні 4 роки ти долаєш відстані у тисячі кілометрів через океан. Доньки живуть в Лос-Анджелесі, ти працюєш на пострадянському просторі. Ти не думала, що ось дівчата приїхали в Украхну і, можливо, це час, щоб зупитинися на батьківщині.
- Думала, адже це складно - постійно літати. Сьогодні подумала, що я вперше дуже щалива, тому що моє щастя не ділиться на частини. Коли ти і діти в одному місці - це велике щастя. Ти розумієш, що втомлюєшся, що складно. Але я сьогодні щаслива.
- Переконана, що бабусі і дідусі щасливі з того, що Аліна приїхала до України.
- Нас партія бабусь ще чекає у Мінську. Аліка мама чекає на нас сильно, тому ми готуємося туди їхати. У нас всюди бабусі і дуже добре, що у нас з усіма бабусями гарні стосунки. Я вважаю, що якщо навіть не гарно розійшлися, треба вміти вибачати, і в нас гарні стосунки і з бабусею Моніки. Я завжди знаю, що вона хвилюється, як там Моніка, передаю привіт Марині Петрівні! Це бабуся Макса. І своїй мамі привіт передаю, і в Мінськ привіт передаю. Що було, то загуло. Дуже важливо вміти починати з чистої сторінки.
- В цей твій приїзд ти вирішила ще й судові проблеми. Ти подала до суду на останню дружину твого колишнього, на жаль, загиблого чоловіка Валентина Белькевича, ти відсудила квартиру, яка дісталася твоїй доньці Аліні, єдиній дитині Валентина Белькевича. Чому для тебе це було так принципово? Ти дівчина не бідна, маєш житло, нерухомість.
- Єдине, що залишилось у Валіка після його смерті - це квартира. Більше нічого не залишилось, все кудись щезло. Жінка, з якою він жив, сказала, що нічого не належить дитині. Якась одна восьма частина, а мама Валіка та тато - вони на одному боці, сказали, що я повинна боротися за половину квартири, тому що б так хотів Валік.Тут я скоріше представляю не себе, а свою дитину. Важливо було покласти ці гроші Алі на рахунок. Мені ці гроші на взуття точно не потрібні. А покласти на рахунок і сказати: "Тато хотів, щоб ти обрала гарний навчальний заклад"... І якщо станеться така ситуація, частина квартири, яка коштує не мільйони, якісь сто тисяч доларів, я їх покладу на рахунок, не буду чіпати. Коли донька підросте, скаже: "Я хочу вчитися там" Я відповім: "Це тобі тато допоміг".