Монетарне затишшя перед бурею: чого чекати від провідних Центробанків світу

Липень 2025 року добігає кінця під знаком відносного затишшя з боку найбільших центральних банків світу. Втім, це затишшя має радше тактичний характер і аж ніяк не свідчить про стабілізацію глобальної фінансової системи. Навпаки — напруга всередині провідних економік наростає, риторика стає дедалі більш фрагментованою, а вплив політики та геополітики на ухвалення рішень — дедалі сильнішим. На цьому тлі найближчими днями ще мають відбутися засідання ФРС США та Банку Японії. Проте вже зараз очевидно: ситуація вимагає від інвесторів максимальної уваги. Аналітики XFINE уважно проаналізували риторику та контекст останніх рішень, щоби визначити сценарії, які можуть реалізуватися вже найближчим часом. Федеральна резервна система США ще не оприлюднила липневе рішення — його очікують у середу, 30-го числа. Консенсус-прогноз передбачає збереження діапазону ставки на рівні 4.25−4.50%. Попереднє засідання відбулося 18 червня, але наступні тижні виявилися особливо насиченими з погляду риторики. Двоє членів Ради керуючих — Крістофер Уоллер і Мішель Боуман — вперше за десятиліття публічно висловили підтримку ідеї якнайшвидшого зниження ставки. Це сталося на тлі тиску з боку адміністрації Трампа, яка раніше навіть натякала на можливу відставку голови ФРС Джерома Павелла. Хоча президент згодом відкликав ці заяви, сам факт втручання у справи регулятора став серйозним чинником невизначеності. На цьому тлі ринки почали закладати у ціни ймовірність пом’якшення вже восени — особливо якщо макроекономічна статистика, зокрема дані щодо ринку праці та споживчої активності, підтвердить охолодження економіки. Формально Федрезерв продовжує дотримуватися політики «зваженого очікування», і, на думку експертів XFINE, 30 липня регулятор із великою ймовірністю залишить ставку без змін — хоча не можна виключати й несподіванок.

Тим часом Європейський центральний банк 24 липня очікувано зберіг ключову ставку в діапазоні 2.00−2.15%, поставивши паузу в циклі пом’якшення після дев’яти послідовних знижень. Інфляція в єврозоні наблизилась до цільових показників, але зовнішні ризики — передусім торговий конфлікт зі США — залишаються вирішальними для подальших кроків. Глава ЄЦБ Крістін Лагард відкрито заявила, що динаміка тарифних переговорів може прямо вплинути на майбутню монетарну політику. Ринки відреагували зміцненням євро, який від початку року вже додав близько 14%, проте подальше зростання викликає сумніви — пауза у зниженні ставок може одночасно і зменшити стимули, і привабити спекулятивний капітал.

Банк Англії, засідання якого відбулося 19 червня, також залишив ставку на рівні 4.25%. Наступне рішення буде ухвалене 7 серпня, і поки що риторика британського регулятора залишається жорсткою. Основні ризики пов’язані зі зростанням заробітної плати та стійкою інфляцією в секторі послуг, що не дозволяє розпочати цикл пом’якшення. Водночас обсяг заборгованості домогосподарств продовжує зростати, і стабільність фунта у першій половині року може змінитися корекцією, якщо макропоказники почнуть погіршуватися. Поточний баланс між інфляційним тиском та уповільненням економіки вимагає від Банку Англії особливої обережності — будь-яка помилка може коштувати й зростання, і стабільності національної валюти.

Ситуація в Японії має свої особливості, але також є джерелом ринкової нестабільності. Останнє засідання Банку Японії відбулося 17 червня — ставка була збережена на рівні 0.50%, і ринок очікує аналогічного рішення на засіданні 31 липня. У січні цього року регулятор остаточно відмовився від від'ємних ставок, завершивши унікальну епоху надм’якої політики. Тим не менш, японська монетарна політика досі залишається найм’якшою серед країн G7. Курс USD/JPY тримається в діапазоні 147−148, що посилює спекуляції щодо можливого валютного втручання. Ринки пильно стежать за діями Мінфіну та сигналами з боку Центробанку — для трейдерів, які працюють із кросами єна/долар, це створює широкий простір як для зростання, так і для раптових розворотів.

Таким чином, попри видиму стабільність ставок, липень не став місяцем передбачуваності. Навпаки — він підкреслив зростаючу складність ухвалення рішень в умовах політичного тиску, розбіжностей усередині самих комітетів та загострення зовнішньоекономічної ситуації. Сигнали стали менш однозначними, риторика — більш розпорошеною, а монетарна політика дедалі частіше набуває тактичного характеру. Для трейдерів це відкриває як ризики, так і можливості. На думку аналітиків XFINE, особливу увагу варто приділяти короткостроковим спекулятивним стратегіям на основі очікувань щодо ставок, валютної волатильності та реакції на макроекономічну статистику. Найчутливішими до цих змін залишаються пари EUR/USD, GBP/USD та USD/JPY, а також ринки облігацій і сировинних товарів. У такому середовищі переможе той, хто здатен бачити не лише офіційні рішення, а й приховані тенденції — а отже, той, хто готовий до бурі, яка почалася в повному затишші.